четвер, 24 листопада 2011 р.

Ми розпочинаємо роботу у проекті "Іграшкова країна""




Розпочати нашу роботу ми вирішили з історії іграшок. Ось про що ми дізналися:
Першою іграшкою дитини в давнину було брязкальце. Постукуючи ним, матері співали дитині колискові пісні. Окрім цього, брязкальце виконувало роль оберега - відгонило злих духів.
Підростаючи діти починали бавитись камінчиками та кістками тварин. Ними вони грали «в бабки, «городки».З кісток будували фігуру, відходили на деяку відстань, а потім великою кісткою, або гілкою розбивали фігуру. Ця гра вчила влучності, розвивала силу. Хлопчик, який з дитинства грав у бабки, коли виростав, то ставав влучним, спритним мисливцем.
Перші іграшки, знайдені під час розкопок, були дуже подібними до знарядь праці, предметів побуту. Їх виготовляли з найпростіших природних матеріалів.
Гра у ляльки з’явилась також дуже й дуже давно! Іграшки Давнього Єгипту (ляльки з дерева і тканини, фігурки тварин, шкіряні м'ячі та ін.) датуються серединою III тис. до н. е. Тут уперше було створено іграшки з нескладними механізмами («крокодил», «тигр»), які дитина рукою приводила в рух. У Давньому Китаї іграшки виготовляли з глини (посуд для приготування їжі, плита, будиночок, ручний млинок та ін.).
У Давніх Греції та Римі ляльки, фігурки тварин виробляли зі слонової кістки, бурштину, теракоти, а для дітей рабовласників — зі срібла та мармуру.
З часом іграшки та ігри ставали більш цікавими та різноманітними.
Перші іграшки української малечі теж були зменшеними копіями фігурок тварин, інструментів, посуду, були серед них грабки, пральна дошка, праник, маглівниця і валок, терлиця для льону, плуг з ярмом, миски, ложки і ляльки.
Лялька-мотанка здавен була оберегом в українській родині. Коли дитина хворіла, мати замовляла мотанку – і хвороба мала перейти на ляльку, а дитина – одужати. А ось робити ляльку з недобрим серцем і злістю на когось не варто. У такому разі недобрі думки обернуться проти автора, Кожна матуся робила для своєї дитини ляльку, щоб та гралась. Лялька буває різної форми – великою й маленькою. Вважають, що лялька є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Обличчя як такого у ляльки немає, воно досить символічне. Вважається, що лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею – ще й з хрестом замість обличчя. Не можна малювати обличчя ляльці, вона не повинна ні на кого бути подібна, щоб не завдати шкоди.
Цікавим є те, що лялька-мотанка не шиється, а робиться лише за допомогою ниток, стрічок, шляхом намотування. Раніше кожна дівчинка повинна була вміти робити цей оберіг.

Великий і розмаїтий світ дитячої іграшки! Та є у кожного одна найкраща, найулюбленіша!





вівторок, 22 листопада 2011 р.

У Державному музеї іграшок

19 листопада ми побували у Державному музеї іграшок та переглянули три виставки: "історія іграшки","українська народна іграшка" та авторські роботи.
Ми дізналися, якими іграшками могли гратися наші дідусі та бабусі, мами і татусі. Це й техніка (машини, парова топка, екскаватори, літаки), й настільні ігри (лото), і ляльки.
Дуже зацікавила нас експозиція народної іграшки – це ляльки-мотанки, глиняні брязкальця, солом'яні бички, дерев'яні калатала. Деяким з них вже більше 140 років, а вони чудово працюють! Можливо, ними грались ще наші прапрапрабабусі та прапрапрадідусі!
У музеї є іграшки, зроблені з сиру, тіста, паперу (пап’є-маше), соломи, деревини, пластмаси, металу.


На Майдані Незалежності





Біля лялькового театру

Екскурсія на кондитерську фабрику ROSHEN


Під час цієї захоплюючої екскурсії ми дізналися про історію Київської Кондитерської фабрики. На власні очі побачили процес виготовлення солодощів – роботу новітнього обладнання та професійну працю майстрів-кондитерів. А після екскурсії на нас чекав приємний сюрприз – дегустація найсмачніших солодощів та цікавий подарунок від ROSHEN.

понеділок, 21 листопада 2011 р.

У водно-інформаційному центрі м. Києва


Водно-інформаційний центр розташовується у водонапірній башті, якій понад 140 років. Ліфтом ми спустилися під землю у казкове містечко, де головна героїня – вода. Над нами гриміли громи, лився дощ і шуміли гейзери. Ми побачили як вода змінює природу, дає життя. Гід розповів про те, як забезпечувався питною водою Київ за давніх часів, скільки вона коштувала, як прокладали перший водопровід. Тут же ми побачили діючу модель артезіанської шпари, довідалися, як улаштований каналізаційний колектор, які етапи очищення проходить річкова вода, перш ніж стане безпечною та придатною до вживання, навчилися бути дбайливими господарями та економно витрачати воду.
Помилувавшись красою дивовижних рибок, що плавають у величезних акваріумах, ми стали видувати мильні бульбашки розміром з м’яч, а потім і самі опинилися всередині величезної райдужної бульбашки.





Екскурсія в пожежно-рятувальну частину


Ми відвідали пожежно-рятувальну частину та музей, де дізнались про історію пожежної справи та про професію «рятувальник». Рятувальниками не народжуються, ними стають справжні чоловіки, не лише мужні, сміливі, а ще й людяні, відповідальні, які обрали нелегку, але почесну місію стояти на сторожі безпеки населення.